Володимир Іващук: Не “турборежим”, а системні зміни
Думка, Новини

Володимир Іващук: Не “турборежим”, а системні зміни

Володимир Іващук: Не “турборежим”, а системні зміни

 Володимир Іващук 

голова правління Асоціації “Український логістичний Альянс”

Настав час, коли експерименти в галузі залізничних вантажоперевезень мають бути припинені, адже їхнє продовження призведе до ще більшого руйнування. Відповідальність при ухваленні подальших рішень сукупно з максимальним рівнем компетентності — головне, з чого треба починати процес повернення ринку залізничних вантажних перевезень на нормальні рейки розвитку. До того ж, це потрібно робити виважено, комплексно, без зайвих PR-кампаній та “турборежимів”. Ми вже вдосталь надивилися на результати невиважених дій. Тож, я вважаю, що спільний проєкт Rail.insider та BRDO “Back on Track” — це необхідне поєднання престижних майданчиків із відповідним рівнем персональної професійності. 

Отже, ми звикли до того, що постійні пропозиції Укрзалізниці з покращення ситуації у сегменті вантажних перевезень носять виключно одноосібний характер дотримання інтересів. При чому, спочатку ці “покращення” споріднені з бажанням досягти  максимальних фінансових результатів без урахування ризиків. До речі, з поняттям клієнтоорієнтованості ці дії ніколи не мають нічого спільного. Далі відбувається імітована Укрзалізницею “дискусія” з бізнесом, а під виглядом “Ну, добре, умовили” йде “пом’якшення” монопольних утисків, які по суті не змінюють систему відносин та бізнес-процесів між бізнесом та Перевізником. Найстрашніше, що в умовах нестабільної роботи загального процесу організації та виконання перевезень пропонуються все нові й нові пріоритети, які руйнують всю систему експлуатаційної роботи залізниці. 

Зараз я б застеріг нових керманичів Укрзалізниці від продовження практики вибудовування пріоритетів. Потрібно якнайшвидше повернути залізницю у звичний режим перевезень, забезпечити максимальне виконання замовлень у встановлені законодавством терміни. Паралельно потрібно терміново, протягом двох-трьох місяців, напрацювати докорінно нові правові відносини “клієнт-Українська залізниця” на умовах партнерства та довіри. Це потрібно для повернення довіри користувачів послуг УЗ та можливості спільного розвитку залізничної інфраструктури. Особливо в тих сегментах, до яких інвестиційні проєкти та власні кошти залізничників ніколи не дійдуть. 

Потрібні нормальні умови та заохочення для користувачів. Аби не було таких ситуацій, коли, наприклад, клієнтам пропонують вкладати кошти в розвиток під’їзних колій та майданчиків під навантаження-вивантаження для консолідації вантажної бази і, у той же час, збільшують у рази договірні тарифи, які застосовуються для вирішення умов приєднання або впровадження нових ділянок чи механізмів.

І наостанок. Дуже легко будувати зовнішню логістику, тобто відносини з клієнтами, коли маєш наведений лад у внутрішніх логістичних процесах — відносинами всередині компанії та між структурними підрозділами. У випадку з Укрзалізницею – це головне джерело помилок. Тож потрібно якомога скоріше:

  •  розібратися з технічними регламентами взаємодії між різними професійними групами;
  • чітко розподілити загальну географічну мережу; 
  • позбутися зайвого управлінського апарату, який тільки й займається тим, що дублює функції; 
  • довершити цифровізацію між своїми підрозділами;
  • провести повну уніфікацію бізнес-процесів та документів, аби клієнти нарешті відчули технологію єдиної компанії та бренд, а не спостерігали за різнобокістю обслуговування від станції до станції або від кабінету до кабінету чиновників. 

Розв’язавши ці проблеми, побудувати зовнішню політику клієнтоорієнтованості набагато простіше. З огляду на свій досвід та історію зрушень на залізниці, на державних діячів у такій ситуації розраховувати не варто. Тож я приєднуюся до проєкту Back on Track, у якому спільно із командою фахівців ми пропонуватимемо бачення системних змін у галузі.