Думка, Новини

Віктор Довгань: Інвестиції в залізничну інфраструктуру – спосіб економічної реінтеграції Донбасу  

 Віктор Довгань
заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції (2016-2019 рр.)

17 червня 2020 року відбулось обговорення попереднього техніко-економічного обґрунтування підвищення пропускної спроможності та електрифікації залізниці Запоріжжя – Маріуполь за участі Міністерства інфраструктури України, ПАТ “Укрзалізниця”, Делегації Європейського Союзу та Європейського інвестиційного банку в Україні. Пре-ТЕО було підготовлено експертами проєкту технічної допомоги ЄС “Менеджмент циклу інфраструктурного проекту” разом за представниками Придніпровської та Донецької філій ПАТ “Укрзалізниця”.

 Головний коридор Запоріжжя – Пологи – Комиш-Зоря – Волноваха – Маріуполь складається приблизно з 320 км різних ділянок залізниці з різними умовами (одна колія, дві колії, електрифіковані або неелектрифіковані). Останні дії Укрзалізниці з покращення ситуації:  філія «Донецька залізниця» – перетворення ділянки Волноваха – Комиш-Зоря у двоколійну і філія «Придніпровська залізниця» – введення в експлуатацію нового роз’їзду ПК327 між Пологами та Комиш-Зорею. Стратегічний план Укрзалізниці (4 етапи) щодо повного перетворення лінії на двоколійну та електрифікації реалізовано частково, але насамперед потрібно оцінити вартість інвестицій та потенційний ефект.

 Сьогодні, щоб вирішити питання нестачі пропускної спроможності на одноколійних ділянках між Комиш-Зорею та Запоріжжям, Укрзалізниця направляє потяги іншими залізничними гілками, які є непрямим маршрутом, унаслідок чого пасажирські потяги далекого сполучення йдуть південним коридором (який довший на 27 км) + зміна локомотивів (мінімум 20 хв); переформування потягу, щоб забезпечити оптимальну вагу та використання ниток графіку; кілька залізничних «вузлів» або маневрових парків перевантажені (Пологи, Волноваха), оскільки виконується багато маневрових операцій.

 Необхідно вирішити проблему пропускної спроможності залізничної лінії у довгостроковій перспективі (на наступні 20 років), створивши «головний прямий коридор» для довгострокового розвитку з найкоротшим маршрутом для вантажних і пасажирських потягів через Запоріжжя – Пологи – Комиш-Зорю – Волноваху та Маріуполь. Вирішення проблеми пропускної спроможності не тільки забезпечить довгострокову сталість перевезень цим основним коридором, а й запропонує альтернативу маршруту, який проходить через тимчасово окуповану територію.

Проблемою для реалізації проєкту є нестача тяги. Для забезпечення попиту на перевезення сьогодні не вистачає локомотивів (приблизно 15). Протягом рейсу двічі виконується зміна локомотивів (електровоз на тепловоз, тепловоз на електровоз), що впливає на час. Різні тягові показники (від 3800 до 5000 т, від 41 до 54 вагонів), через що відбувається переформування потягу під час рейсу. Тобто проєкт електрифікації залежить від іншого інвестиційного проєкту Укрзалізниці (конкурс оголошено) – закупівлі та спільного виробництва електровозів.

Основна частина вантажних перевезень пов’язана з компанією «МЕТІНВЕСТ» (32 млн т у 2019 р.), що становить понад 90% загальних обсягів. Інші перевезення (зерно, промислова продукція, харчова продукція) є незначними (максимум 2,5 млн т) щодо  обсягів вантажів та кількості потягів.

Пасажирські перевезення далекого сполучення демонструють зростання майже в чотири рази проти 2015 р. Це зростання переважно обумовлено реорганізацією перевезень, яку провела Укрзалізниця, коли з 2015 р. пасажирський рух пішов через Запоріжжя замість Донецька (тимчасово окупована територія).

 Вартість реалізації проєкту становить від 170 млн євро (капітальний ремонт та роз’їзди) до 380 млн євро (електрифікація та двоколійність). Потрібно ретельно проаналізувати перспективу розвитку пасажирських та вантажних перевезень, щоб ухвалювати рішення про обсяг інвестицій та кредитного фінансування.

На підставі аналізу бажаним є варіант «П2» (майже 380 млн євро), який передбачає виконання єдиного довгострокового проєкту, що відповідає вимогам ТЄМ-Т і буде реалізовуватися поетапно:

  •  Компонент 1: роботи на інфраструктурі, технічне переоснащення колії, додаткові роз’їзди, технічне переоснащення обладнання СЦБ (швидке розв’язання проблеми пропускної спроможності). Підготовка під електрифікацію: бетонні опори контактної мережі, під’єднання лініями високої напруги до національної енергосистеми (подібно до варіанту Ч1);
  •  Компонент 2: електрифікація залізничної лінії, встановлення підстанцій, контактної мережі тощо (залізничний коридор повністю відповідає ТЄМ-Т) (подібно до варіанту П2 (по суті, Ч1 + електрифікація).

 Електрифікація та розбудова цієї залізничної ділянки має важливе значення для вантажних перевезень у напрямку портів Маріуполь і Бердянськ та скорочення часу для пасажирських перевезень на 1,5 години.  Залізничний коридор Запоріжжя – Маріуполь є частиною Транс’європейської транспортної мережі TEN-T, і цей проєкт може бути профінансований коштом кредиту ЄІБ та ЄБРР, а також на умовах державно-приватного партнерства.