Думка

Олександр Ткачук: Залізниця стабільно втрачає вантажопотік на фоні загального його збільшення

Олександр Ткачук

підприємець, критик залізничних ринків

У 2018 році УЗ перевезла приблизно 322 млн тонн вантажів. У 2019 році на 9 млн тонн менше (2,9%). За такої умови у 2019 році в автотранспорті приріст перевезень становив приблизно 72 млн тонн (29,7%). Залізниця стабільно втрачає вантажопотік на фоні загального його збільшення. Основні причини в постановці цілей та завдань. Збільшення обсягу перевезень залізницею не є стратегічною метою. За наявності обмеженого чи неефективного розподілу наявних ресурсів залізниця обирає ЩО і ЯКИМ чином перевозити. В основі вибору  – маржинальність та політично-суспільний тиск, а не показники збільшення обсягів перевезень. Водночас на ринку автоперевезень йде конкурентна боротьба не тільки між автоперевізниками, а й між іншими видами транспорту, зокрема із залізничним, що призводить до природного росту обсягів перевезень ще й на фоні зростання вантажопотоків.

Фокусування на перевезеннях зернових призвели до транспортного колапсу

У 2019 році Укрзалізниця перевезла понад 40 млн тонн зернових, що на 20% більше, аніж 2018 року. Такі успіхи залізниці пов’язані з фокусуванням на перевезеннях зернових маршрутними відправками у вагонах залізниці. Вибірковий підхід призвів до повної зупинки руху приватних вагонів у напрямку портів у жовтні-грудні 2019 року.

Фокусування на перевезенні зернових – це політика УЗ щодо зміцнення своїх позицій у разі відкриття ринку тяги. Наслідком цього буде збільшення обсягів перевезення зернових і стрімке падіння перевезення інших видів вантажів, крім тих, які не мають альтернатив залізниці. Але надалі ріст перевезення зернових буде залежати тільки від урожайності та світових цін на агропродукцію.

Також зазначу, що збільшення обсягів перевезення зернових відбулося шляхом мобілізації тягового ресурсу та завдяки роботі залізничників на маршрутних перевезеннях. Оскільки ресурси залізниці обмежені, вона не спроможна виконати всі замовлення.

УЗ не може задовольнити попит на перевезення

Основна причина зменшення обсягів перевезень — неспроможність залізниці задовольнити попит на них. Тут важливу роль відіграє держава. Щоб обсяги вантажоперевезень збільшилися, держава має визначитися з тим, чим є залізничний транспорт: це про бізнес чи про стратегічну галузь? Якщо про бізнес – то для монополіста не обсяги головне, а дохід, якого УЗ досягає шляхом збільшення вартості перевезень, фокусування на рентабельності перевезень тощо. Якщо це про стратегічну галузь – то це про показники збільшення обсягів перевезень та відповідно зниження навантаження на автошляхи, дбання про екологічність, зайнятість.

Після реструктуризації проблеми залишаться. Зникне Укрзалізниця

В Укрзалізниці планують завершити поділ на 3 компанії до 2022 року. При розподілі на три компанії саме поняття “Укрзалізниця” зникне. 

Буде власник інфраструктури з тими самими проблемами, що й сьогоднішня залізниця, а саме: необхідність скорочення мережі, фінансування інфраструктури, неефективні закупівлі, низька продуктивність. Кінцевий результат – значне скорочення мережі в державній власності. 

Буде вантажний перевізник, сфокусований на перевезеннях зернових. Мабуть, його й буде виставлено на ІРО. Чи буде він генерувати значний прибуток для акціонера в особі держави?

Буде пасажирський перевізник. Без значних державних дотацій – залізничні пасажирські перевезення будуть максимально скорочені.

Ціни на перевезення значно зростуть. Знизити їх може або реальна конкуренція по всій мережі, а не тільки за прибутковими напрямками, або державна політика через бюджетні дотації та суворий контроль за їхнім використанням.

Зміна парадигми «стратегічна галузь» на «залізничний бізнес» тягне за собою зміну підходів, цілей та ключових показників. Залізничний бізнес – це насамперед прибуток. Стратегічна залізниця – це національна безпека, підтримка економіки країни, соціальна відповідальність. Збалансувати зазначені поняття – це потужний виклик для держави. 

Світовий досвід вказує на те, що провідні залізниці є такими внаслідок державної підтримки або конкуренції з іншими видами транспорту. Без одного з цих чинників на розвиток української залізниці годі й сподіватись. 

 

Отримайте тестовий доступ до статистики та аналітики