Інтерв'ю, Новини

Андрій Рязанцев: Мене відсторонили від справи VR Global Partners

 Андрій Рязанцев
директор з економіки, фінансів та розвитку бізнесу Укрзалізниці (2016-2020 рр)

27 липня господарський суд Донецької області задовольнив клопотання Державної виконавчої служби та змінив сторону виконавчого провадження щодо боргу “Донецької залізниці” у 68 млн доларів перед АТ «Сбербанк». Наразі боргове зобов’язання покладено на АТ «Укрзалізниця».

Крім того, у липні 2019 року господарський суд столиці ухвалив чотири рішення, у яких задовольнив позов VR Global Partners, L.P. (Кайманові острови) щодо стягнення з УЗ 57,9 млн доларів боргу. Про це журналістам Rail.insider відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. Отже, у сумі з Перевізника буде стягнуто 126 млн дол. або 2,4 млрд грн.

 За коментарем ми звернулися до Андрія Рязанцева, який на той час обіймав посаду директора з економіки, фінансів та розвитку бізнесу Укрзалізниці.

З чим пов’язана така навала старих боргів?

Ну, щодо першого випадку – все просто. Це борги Донецької залізниці, які вона брала ще до 2014 року. Ці борги не визнавались Укрзалізницею, оскільки майно Донецької залізниці (локомотиви, вагони, інфраструктура) залишилося значною мірою за лінією розмежування,  тобто його  не було взято на баланс. А баланс – річ уперта. Те, що в активах має бути й у пасивах. Саме тому борги й не визнаються. Крім того, Перевізник був захищений законом, який забороняв борги Донецької залізниці стягувати в примусовому порядку з АТ «Укрзалізниця». Але кілька місяців тому суд ухвалив рішення, що АТ «Укрзалізниця» таки відповідатиме за борги, і всі встали в чергу на виплати, почали відкопувати фірми, які давно зникли, або їхні господарі померли, штампувати акти виконаних робіт задніми числами тощо. Через все це УЗ буде платити цим “боржникам” майже вічно. Перевізнику  навіть будуть позичати  кошти під відсоток, щоб відразу забрати собі ж. Що це по суті? Диверсія проти економіки – безумовно, підміна здорового глузду комерційними інтересами – безумовно, приниження національної гідності – так. Але якщо усім на це начхати – най ся діє божа воля. 

А як Ви поясните ситуацію з VR Global Partners? Коли обіймали посаду в УЗ займалися цим питанням?

Історія з цим боргом тягнеться багато років. Колись АТ «Промінвестбанк» (ПІБ. – ред.), який купив у пана Володимира Матвієнко Внєшекономбанк ще у 2008 році, позичив різним залізницям  гроші. Після об’єднання в одну компанію у 2015 році АТ «УЗ»  стала автоматично боржником за цими  зобов’язаннями. Унаслідок небажання Промінвестбанку йти на реструктуризацію боргу у 2014-2015 роках, у кредитного договору сплив термін. Новий ніхто не підписав, але УЗ продовжувала платити відсоток. Я, зайшовши на посаду, дослідив питання і знайшов там певні цікаві моменти. Унаслідок звернення ПІБ до суду Укрзалізниця перестала сплачувати відсотки. Перемовини починали йти вже в потрібному напрямку. Вивчаючи можливі аргументи компанії у переговорному та судовому процесах, ми (підпорядкована мені вертикаль компанії) попросили перевірити ці угоди, службу внутрішнього аудиту, яка завжди в компаніях підпорядкована наглядовій раді. В акті перевірки було зазначено, що ПІБ жодного разу не надав нам на наше звернення значну суму ресурсів, що призвело до недоотримання доходів компанією на суму близько 900 млн грн. Ми доповіли на рівень правління про ситуацію та, розуміючи вагомість вищевикладених фактів, передали матеріали перевірки до СБУ, але жодної реакції не було.

А чи допомогла  розв’язати це питання наглядова рада УЗ, адже подібні питання належать до її компетенції?

Питання боргів ПІБ неодноразово розглядалися за участю наглядової ради, але жодних дій щодо стягнення зустрічного боргу з ПІБ зроблено не було. При цьому немає такої вірогідності, що наглядова рада була не в курсі цього питання. Зокрема йдеться й про Івана Юрика, який  на той час ще був членом наглядової ради. Затягування же переговорів призвело до продажу ПІБ свого боргу на третю компанію, що теж досить сумнівно, без погодження такого переходу права власності. Не хочу здаватися банальним, але маю враження, що борг хтось через суд просто зливає.

Зрозуміло, що  VR Global Partners – це компанія-прокладка. Розбиралися, хто за нею стоїть? 

Звісно ж, VR – транзитна структура, створена з метою того, щоб ніхто не сказав, що ми росіянам виплатили гроші. До речі, від справ щодо VR мене і багатьох прогресивних людей тоді відсторонили, почалися поїздки окремих людей на переговори в Лондон тощо. Щодо судового рішення зобов’язати сплатити на користь VR і Сбербанку Росії скажу одне: уявіть собі аналогічне рішення суду в Росії на користь українських компаній. Таке важко уявити.

Це ще один приклад невідповідності дій наглядової ради, що залишила зауваження аудиторів без уваги. Що це – помилка чи змова з метою ще трохи подоїти залізницю – найкраще розберуться правоохоронні органи. А я зі свого боку попрошу депутатів звернутися до правоохоронних органів для порушення кримінальної справи за бездіяльність у відстоюванні інтересів компанії на суму приблизно 900 млн грн.