Думка, Новини

Андрій Лапшук: Як залізниця опиниться в центрі транспортної системи ЄС

Андрій Лапшук

 головний редактор Rail.insider

Останнім часом у Європі ведеться постійна робота з вироблення політики та нормативних актів, спрямованих на перехід із автомобільних вантажоперевезень на залізничні через їхню екологічність.

“Європейська зелена угода” (InvestEU) – це важливий план дій, оприлюднений Урсулою фон дер Ляйен, президентом Європейської комісії (ЄК), щодо подолання факторів впливу від викидів парникових газів (ПГ). Мета так званого “Зеленого курсу”- досягнення мінімізації викидів парникових газів та компенсації інших викидів за допомогою комплексу заходів, направлених на захист клімату.

Угода пропонує дорожню карту, яка заохочує до ефективного використання ресурсів та створення економіки замкнутого циклу, яка зменшує викиди та втрати біологічного розмаїття. Тобто до “кліматично нейтральної” економіки, у якій зростання не прив’язане до споживання ресурсів. За підрахунками ЄК, циркулярна економіка може до 2030 року додатково збільшити ВВП ЄС на 0,5%, створивши близько 700 000 нових робочих місць.

У контексті транспортної галузі Угода надає пріоритет 75-відсотковому переходу вантажних перевезень ЄС з автомобільного на залізничний транспорт. Документ регламентує зменшення викидів ПГ на 90% до 2050 року. Європейський Парламент виступає за різке розширення списку середньострокових цілей, наполягаючи на зменшенні загальних викидів парникових газів на 55% (від рівня ПГ 1990-го року) до кінця 2030-го року. При чому, раніше поточна ціль діяльності у цьому напрямку була зафіксована на відмітці 40% до кінця 2030-го.

Сьогодні частка транспорту в загальних обсягах викидів Європи становить 24%, що може виявитися додатковим поштовхом для втілення бачень ЄК вже в найближчому майбутньому.

У контексті європейського залізничного транспорту ця позиція може зіграти досить важливу роль. Наприклад, залізничні компанії успішно покривають свої змінні витрати та плати за вплив на зовнішні фактори (викиди, забруднення повітря та шуму). Дослідження ЄК свідчать, що, порівняно з іншими видами транспорту, зовнішній вплив залізничниці досить малий, як для руху пасажирів, так і для вантажів.
До того ж, європейські залізниці мають найбільш високий ступінь електрифікації порівняно з іншими розвиненими економічними системами, що робить великі ділянки залізничних ліній екологічно стійкими. Кожні чотири з п’яти поїздів Європи – електричні. При цьому, цей сектор економіки вже зараз виходить за межі запланованої цілі відновлюваної енергії, яку ЄС встановив для транспортної галузі до 2030 року.

Однак перехід вантажоперевезень на залізницю потребує значних інвестицій в інфраструктуру, оскільки сьогодні європейські залізниці більше орієнтовані на перевезення пасажирів, аніж на вантажні перевезення. Відмінності стають очевидні, коли європейську залізничну систему порівнюють із американською, яка протягом багатьох років зазнавала структурних змін, які, зі свого боку, дозволяють поїздам бути довшими при більшому навантаженні на вісь.

Довжина середнього американського вантажного поїзда становить близько 2000 метрів, у деяких випадках – понад 6000 метрів. У той час як у Європі довжина поїздів обмежена 750-ма метрами. Це потрібно для частих та швидких зупинок, для пасажирських перевезень.

До того ж, європейська залізнична система претендує на обмеження висоти вагона, що зменшує об’єм, який можна перевозити в одному вагоні. Висота новозбудованих залізничних вагонів у США – до 7-ми метрів від полотна, що на 30% ( 2.1 метр ) більше, ніж середній європейський вагон.
Збільшення вертикальної висоти вагонів вимагає інвестицій в переобладнання зазорів висоти через тунелі, а також у зміцнення залізничних ліній, оскільки їм доведеться витримувати суттєво більші навантаження на вісь.

“Європейська зелена угода” може стати відправною точкою для переходу Європи від автомобільної до залізничної моделі доставки вантажів. Але реформи ЄК мають супроводжуватися стратегічними інвестиціями в цей сектор. Які, зі свого боку, призведуть до значного скорочення викидів у транспортному секторі.

Нагадаємо, що представники попереднього уряду України також висловлювали наміри синхронізувати політику з країнами-членами ЄС у рамках “Європейської зеленої угоди” протягом 5 років.
Водночас прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш закликає ЄС відкласти імплементацію “Зеленої угоди”, спрямованої на скорочення викидів парникових газів, у зв’язку з викликами, зумовленими пандемію коронавірусу.

Як саме “Зелена угода” пов’язана з коронавірусом, він не прокоментував.
Окремі країни ЄС, запропонували менш амбітні цілі, оскільки їхній енергетичний сектор значною мірою залежить від вугілля. Серед них і Чехія, в енергетичному секторі якої найбільшу частку складають атомна електроенергія та вугілля.

За матеріалами Freight Waves, Інтерфакс Україна та Європейська правда.